ПРИЧИНИ СВЯТИТИ СУБОТУ
1 – Тому що саме Бог наказав її святити. Адже Він сказав:
«Пам’ятай про день суботи, щоб святити його. Шість днів працюй і виконуй усі свої справи. А сьомий день — субота Господа, Бога твого; не роби ніякої роботи: ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твоя худоба, ні чужинець, що перебуває в твоїх воротах. Бо за шість днів створив Господь небо й землю, море та все, що в них є, а сьомого дня відпочив; тому Господь благословив день суботи й освятив його». Вих. 20:8–11.
2 – Бо це знак між Богом і Його народом.
«І освячуйте Мої суботи, і вони будуть знаком між Мною та вами, щоб ви знали, що Я — Господь, Бог ваш». Єз. 20:20.
3 – Бо це пам’ятка про створення світу.
«І коли Бог закінчив на сьомому дні роботу, яку Він робив, Він відпочив на сьомому дні від усієї Своєї роботи, яку Він зробив». Бут. 2:2.
4 – Бо Бог відпочив у ньому.
«І коли Бог закінчив на сьомому дні роботу, яку Він робив, Він відпочив на сьомому дні від усієї Своєї роботи, яку Він зробив. І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в цей день відпочив від усього свого творіння, яке Бог створив і зробив». Бут. 2:2 і 3.
5 – Тому що Бог благословив і освятив день суботи.
«І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в ньому відпочив від усього свого творіння, яке Бог створив і зробив». Бут. 2:3.
6 – Тому що це частина Божої справедливості.
«Твої заповіді — це справедливість». Пс. 119:172, частина.
7 – Бо це невід’ємна частина Божого Закону.
«Пам’ятай про день суботи, щоб освятити його. Шість днів працюй і виконуй усі свої справи. А сьомий день — субота Господа, Бога твого; не роби ніякої роботи: ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твоя худоба, ні чужинець, що перебуває в твоїх воротах. Бо за шість днів створив Господь небо й землю, море та все, що в них є, а сьомого дня відпочив; тому Господь благословив день суботи й освятив його». Вих. 20:8–11.
8 – Бо той, хто дотримується його, є блаженним.
«Блаженний той чоловік, що це чинить, і син людський, що дотримується цього; що стережеться оскверняти суботу і стримує свою руку від будь-якого зла». Іс. 56:2.
9 – Бо це святий день Господній.
«Якщо ти утримаєш свою ногу від суботи, від того, щоб чинити свою волю в мій святий день, і назвеш суботу насолодою, а святий день Господній — гідним пошани, і вшануєш її, не йдучи своїми шляхами, не прагнучи чинити свою волю, не промовляючи своїх слів, то ти будеш насолоджуватися Господом, і Я поведе тебе верхи по висотах землі, і підтримаю тебе спадщиною твого батька Якова; бо уста Господні це сказали». Іс. 58:13 і 14.
10 – Бо закон Божий вічний.
«Твоя справедливість — це вічна справедливість, а Твій закон — істина. Пс. 119:142.
11 — Бо той, хто чинить Божу справедливість, є праведним, так само як і Він праведний.
«Діточки, нехай вас ніхто не вводить в оману. Хто чинить справедливість, той праведний, як і Він праведний. 1 Ів. 3:7.
12 – Бо через порушення суботи Бог наказав стратити чоловіка, якого спіймали на збирання дров у цей день.
«Коли ж сини Ізраїля перебували в пустелі, вони знайшли чоловіка, що збирав дрова в суботу. І ті, хто знайшов його, привели його до Мойсея та Аарона, а також до всієї громади. І поставили його під варту, бо ще не було визначено, що з ним робити. Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Цей чоловік неодмінно має померти; вся громада має побити його камінням поза табором». Тож вся громада вивела його за межі табору, побила його камінням, і він помер, як Господь наказав Мойсеєві». Чис. 15:32–36.
13 – Бо завдяки їм ми маємо життя.
«Але дім Ізраїлю повстав проти Мене в пустелі, не дотримуючись Моїх постанов і відкидаючи Мої суди, які, дотримуючись їх, дають людині життя; і вони сильно осквернили Мої суботи; і Я сказав, що виллю на них Свій гнів у пустелі, щоб знищити їх». Єз. 20:13.
14 – Бо це є Божа істина.
«Твій закон — це істина». Пс. 119:142, друга частина.
15 – За порушення суботи Бог вилив Свій гнів на народ Ізраїлю.
«Але й сини повстали проти Мене, не ходили за Моїми постановами й не дотримувалися Моїх законів, щоб виконувати їх, бо, дотримуючись їх, людина житиме ними; вони осквернили Мої суботи; тому Я сказав, що виллю на них Свій гнів, щоб виконати проти них Свій гнів у пустелі».
«Бо вони не виконували моїх постанов, відкинули мої закони, осквернили мої суботи, а їхні очі були спрямовані на ідолів їхніх батьків». Єз. 20:21 та 24.
16 – Бо в настановах, даних Богом, сказано:
«Не виносьте вантажів із своїх домівок у суботу й не робіть жодної роботи; натомість освячуйте суботу, як Я наказав вашим батькам». В. 22.
17 – Бо Неємія нагадав народу, що через порушення суботи Бог розгнівався на їхніх предків.
«У ті дні я бачив у Юдеї тих, хто в суботу топтав виноград у пресах і привозив снопи, які несли на ослах; а також вино, виноград та інжир, і всілякі вантажі, які вони привозили до Єрусалима в суботу; і я виступив проти них у той день, коли вони продавали продовольство. У Єрусалимі також мешкали тиряни, які привозили рибу та всілякі товари, які продавали в суботу синам Юдеї та в Єрусалимі. І я сперечався з вельможами Юдеї та сказав їм: «Яке це зло, що ви чините, оскверняючи день суботи? Хіба не так чинили ваші батьки, і чи не наслав наш Бог усе це зло на нас і на це місто? А ви ще більше розпалюєте Його гнів на Ізраїль, оскверняючи суботу. Тож, коли перед суботою тінь уже лягала на ворота Єрусалима, я наказав зачинити ворота; і наказав, щоб їх не відчиняли аж до закінчення суботи; і поставив біля воріт деяких із моїх слуг, щоб у суботу ніякий вантаж не входив». Неем. 13: 15–19.
18 – Бо автор Послання до Євреїв згадує про нього, закликаючи нас увійти в цей відпочинок, щоб не впасти в той самий приклад непокори.
«Тож боїмося, щоб, можливо, залишивши обітницю увійти в Його відпочинок, не здавалося, що хтось із вас відстає. Бо й нам, як і їм, була проповідувана благовістка, але слово проповіді не принесло їм користі, оскільки не було поєднане з вірою в тих, хто його слухав. Бо ми, що увірували, входимо в той відпочинок, як сказано: «Так присягнувся Я у Своєму гніві: «Не ввійдуть вони в Мій відпочинок», хоча їхні діла були завершені ще від заснування світу. Бо в одному місці Він так сказав про сьомий день: «І відпочив Бог від усіх Своїх діл на сьомий день». І ще в цьому місці: «Вони не увійдуть у Мій відпочинок». Оскільки ж залишається, щоб дехто увійшов у нього, а ті, кому спочатку було проповідувано Добру Новину, не увійшли через непокору, то Він знову визначає певний день — «Сьогодні», кажучи через Давида, через довгий час після того, як сказано: «Сьогодні, якщо почуєте Його голос, не твердіть своїх сердець». Бо якби Йосуа дав їм відпочинок, то не говорив би після того про інший день.
Отже, для Божого народу ще залишається суботній відпочинок. Бо той, хто увійшов у Його відпочинок, сам відпочив від своїх діл, як і Бог від Своїх. Тож прагнімо увійти в той відпочинок, щоб ніхто не впав у той самий приклад непокори». Євр. 4:1–11.
19 – Бо таким був звичай Ісуса.
«І, прийшовши до Назарету, де Він виховувався, у суботу, за своїм звичаєм, увійшов до синагоги й встав, щоб читати». Лк. 4:16.
20 – Бо Павло, апостол язичників, також мав той самий звичай.
«А вони, вийшовши з Перге, прибули до Антіохії Пісидійської і, увійшовши в синагогу в суботу, сіли». Дії 13:14.
«А коли юдеї вийшли з синагоги, язичники просили, щоб наступної суботи їм було проповідувано те саме». Дії 13:42.
21 – Бо це той день, якого дотримувалася первісна церква.
«Бо Мойсей з давніх-давен має у кожному місті проповідників, і щосуботи його читають у синагогах. Ді. 15:21.
«І Павло, як мав за звичаєм, пішов до них; і три суботи сперечався з ними про Писання». Ді. 17:2.
«І щосуботи він сперечався в синагозі та переконував юдеїв і греків». Ді. 18:4.
22 – Бо той, хто не дотримується суботи, навіть якщо дотримується решти заповідей, стає винним у порушенні всіх.
«Бо хто дотримується всього Закону, але спотикається в одному, той стає винним у порушенні всіх». Як. 2:10.
Олі Престес
Місіонер
oliprest
«Пам’ятай про день суботи, щоб святити його. Шість днів працюй і виконуй усі свої справи. А сьомий день — субота Господа, Бога твого; не роби ніякої роботи: ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твоя худоба, ні чужинець, що перебуває в твоїх воротах. Бо за шість днів створив Господь небо й землю, море та все, що в них є, а сьомого дня відпочив; тому Господь благословив день суботи й освятив його». Вих. 20:8–11.
2 – Бо це знак між Богом і Його народом.
«І освячуйте Мої суботи, і вони будуть знаком між Мною та вами, щоб ви знали, що Я — Господь, Бог ваш». Єз. 20:20.
3 – Бо це пам’ятка про створення світу.
«І коли Бог закінчив на сьомому дні роботу, яку Він робив, Він відпочив на сьомому дні від усієї Своєї роботи, яку Він зробив». Бут. 2:2.
4 – Бо Бог відпочив у ньому.
«І коли Бог закінчив на сьомому дні роботу, яку Він робив, Він відпочив на сьомому дні від усієї Своєї роботи, яку Він зробив. І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в цей день відпочив від усього свого творіння, яке Бог створив і зробив». Бут. 2:2 і 3.
5 – Тому що Бог благословив і освятив день суботи.
«І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в ньому відпочив від усього свого творіння, яке Бог створив і зробив». Бут. 2:3.
6 – Тому що це частина Божої справедливості.
«Твої заповіді — це справедливість». Пс. 119:172, частина.
7 – Бо це невід’ємна частина Божого Закону.
«Пам’ятай про день суботи, щоб освятити його. Шість днів працюй і виконуй усі свої справи. А сьомий день — субота Господа, Бога твого; не роби ніякої роботи: ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твоя худоба, ні чужинець, що перебуває в твоїх воротах. Бо за шість днів створив Господь небо й землю, море та все, що в них є, а сьомого дня відпочив; тому Господь благословив день суботи й освятив його». Вих. 20:8–11.
8 – Бо той, хто дотримується його, є блаженним.
«Блаженний той чоловік, що це чинить, і син людський, що дотримується цього; що стережеться оскверняти суботу і стримує свою руку від будь-якого зла». Іс. 56:2.
9 – Бо це святий день Господній.
«Якщо ти утримаєш свою ногу від суботи, від того, щоб чинити свою волю в мій святий день, і назвеш суботу насолодою, а святий день Господній — гідним пошани, і вшануєш її, не йдучи своїми шляхами, не прагнучи чинити свою волю, не промовляючи своїх слів, то ти будеш насолоджуватися Господом, і Я поведе тебе верхи по висотах землі, і підтримаю тебе спадщиною твого батька Якова; бо уста Господні це сказали». Іс. 58:13 і 14.
10 – Бо закон Божий вічний.
«Твоя справедливість — це вічна справедливість, а Твій закон — істина. Пс. 119:142.
11 — Бо той, хто чинить Божу справедливість, є праведним, так само як і Він праведний.
«Діточки, нехай вас ніхто не вводить в оману. Хто чинить справедливість, той праведний, як і Він праведний. 1 Ів. 3:7.
12 – Бо через порушення суботи Бог наказав стратити чоловіка, якого спіймали на збирання дров у цей день.
«Коли ж сини Ізраїля перебували в пустелі, вони знайшли чоловіка, що збирав дрова в суботу. І ті, хто знайшов його, привели його до Мойсея та Аарона, а також до всієї громади. І поставили його під варту, бо ще не було визначено, що з ним робити. Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Цей чоловік неодмінно має померти; вся громада має побити його камінням поза табором». Тож вся громада вивела його за межі табору, побила його камінням, і він помер, як Господь наказав Мойсеєві». Чис. 15:32–36.
13 – Бо завдяки їм ми маємо життя.
«Але дім Ізраїлю повстав проти Мене в пустелі, не дотримуючись Моїх постанов і відкидаючи Мої суди, які, дотримуючись їх, дають людині життя; і вони сильно осквернили Мої суботи; і Я сказав, що виллю на них Свій гнів у пустелі, щоб знищити їх». Єз. 20:13.
14 – Бо це є Божа істина.
«Твій закон — це істина». Пс. 119:142, друга частина.
15 – За порушення суботи Бог вилив Свій гнів на народ Ізраїлю.
«Але й сини повстали проти Мене, не ходили за Моїми постановами й не дотримувалися Моїх законів, щоб виконувати їх, бо, дотримуючись їх, людина житиме ними; вони осквернили Мої суботи; тому Я сказав, що виллю на них Свій гнів, щоб виконати проти них Свій гнів у пустелі».
«Бо вони не виконували моїх постанов, відкинули мої закони, осквернили мої суботи, а їхні очі були спрямовані на ідолів їхніх батьків». Єз. 20:21 та 24.
16 – Бо в настановах, даних Богом, сказано:
«Не виносьте вантажів із своїх домівок у суботу й не робіть жодної роботи; натомість освячуйте суботу, як Я наказав вашим батькам». В. 22.
17 – Бо Неємія нагадав народу, що через порушення суботи Бог розгнівався на їхніх предків.
«У ті дні я бачив у Юдеї тих, хто в суботу топтав виноград у пресах і привозив снопи, які несли на ослах; а також вино, виноград та інжир, і всілякі вантажі, які вони привозили до Єрусалима в суботу; і я виступив проти них у той день, коли вони продавали продовольство. У Єрусалимі також мешкали тиряни, які привозили рибу та всілякі товари, які продавали в суботу синам Юдеї та в Єрусалимі. І я сперечався з вельможами Юдеї та сказав їм: «Яке це зло, що ви чините, оскверняючи день суботи? Хіба не так чинили ваші батьки, і чи не наслав наш Бог усе це зло на нас і на це місто? А ви ще більше розпалюєте Його гнів на Ізраїль, оскверняючи суботу. Тож, коли перед суботою тінь уже лягала на ворота Єрусалима, я наказав зачинити ворота; і наказав, щоб їх не відчиняли аж до закінчення суботи; і поставив біля воріт деяких із моїх слуг, щоб у суботу ніякий вантаж не входив». Неем. 13: 15–19.
18 – Бо автор Послання до Євреїв згадує про нього, закликаючи нас увійти в цей відпочинок, щоб не впасти в той самий приклад непокори.
«Тож боїмося, щоб, можливо, залишивши обітницю увійти в Його відпочинок, не здавалося, що хтось із вас відстає. Бо й нам, як і їм, була проповідувана благовістка, але слово проповіді не принесло їм користі, оскільки не було поєднане з вірою в тих, хто його слухав. Бо ми, що увірували, входимо в той відпочинок, як сказано: «Так присягнувся Я у Своєму гніві: «Не ввійдуть вони в Мій відпочинок», хоча їхні діла були завершені ще від заснування світу. Бо в одному місці Він так сказав про сьомий день: «І відпочив Бог від усіх Своїх діл на сьомий день». І ще в цьому місці: «Вони не увійдуть у Мій відпочинок». Оскільки ж залишається, щоб дехто увійшов у нього, а ті, кому спочатку було проповідувано Добру Новину, не увійшли через непокору, то Він знову визначає певний день — «Сьогодні», кажучи через Давида, через довгий час після того, як сказано: «Сьогодні, якщо почуєте Його голос, не твердіть своїх сердець». Бо якби Йосуа дав їм відпочинок, то не говорив би після того про інший день.
Отже, для Божого народу ще залишається суботній відпочинок. Бо той, хто увійшов у Його відпочинок, сам відпочив від своїх діл, як і Бог від Своїх. Тож прагнімо увійти в той відпочинок, щоб ніхто не впав у той самий приклад непокори». Євр. 4:1–11.
19 – Бо таким був звичай Ісуса.
«І, прийшовши до Назарету, де Він виховувався, у суботу, за своїм звичаєм, увійшов до синагоги й встав, щоб читати». Лк. 4:16.
20 – Бо Павло, апостол язичників, також мав той самий звичай.
«А вони, вийшовши з Перге, прибули до Антіохії Пісидійської і, увійшовши в синагогу в суботу, сіли». Дії 13:14.
«А коли юдеї вийшли з синагоги, язичники просили, щоб наступної суботи їм було проповідувано те саме». Дії 13:42.
21 – Бо це той день, якого дотримувалася первісна церква.
«Бо Мойсей з давніх-давен має у кожному місті проповідників, і щосуботи його читають у синагогах. Ді. 15:21.
«І Павло, як мав за звичаєм, пішов до них; і три суботи сперечався з ними про Писання». Ді. 17:2.
«І щосуботи він сперечався в синагозі та переконував юдеїв і греків». Ді. 18:4.
22 – Бо той, хто не дотримується суботи, навіть якщо дотримується решти заповідей, стає винним у порушенні всіх.
«Бо хто дотримується всього Закону, але спотикається в одному, той стає винним у порушенні всіх». Як. 2:10.
Олі Престес
Місіонер
oliprest
oliprest
Enviado por oliprest em 11/07/2026
Comentários