Більшість людей заявляє, що любить Бога або що має любов до Нього. Але яку саме любов відчуває більшість? Адже існує багато видів любові. Що це означає? Давайте розберемося.

Як ми вже говорили про любов, її існує кілька видів. Батьківська, материнська, братська, синівська, подружня і навіть тваринна. Це лише деякі з них. Отже, про любов говорять у значенні доброзичливості або володіння та бажання. Але існує справжня любов, яка не шукає власних інтересів. І вона походить не з людського серця чи земної сфери, а від Отця світла.

Ця позаземна любов дається всім, але не всі її прагнуть. Бо її плутають із почуттям, яке їх охоплює, і вважають її одностороннім процесом; тобто вона походить від Бога, і люди думають, що нікому не потрібно нічого робити, щоб здобути чи заволодіти цією любов’ю, тоді як насправді її потрібно плекати, практикувати та зберігати.

Любов, якої Бог вимагає від людини, — це насамперед послух Йому, дотримання Його заповідей, які й є Його любов’ю. З неї випливають усі інші види любові, такі як братська, подружня та синівська. Бо якщо в людині не діє Божа любов, усі інші види любові є лише дитячим почуттям.

Тому в Божому законі міститься перша частина любові до Нього, що відповідає послуху першим чотирьом заповідям Декалогу. Далі йдуть інші шість заповідей, що стосуються ближнього. І вони впорядковані, починаючи з шанування батьків, ставлячи їх на один рівень із Творцем щодо послуху; саме тому, коли один чоловік звернувся до Ісуса з питанням, яка є перша й найважливіша заповідь, або що робити, щоб успадкувати вічне життя, Він спочатку згадав про любов до Бога, а потім — про любов до ближнього.

Отже, Бог не хоче любові, що ґрунтується на почуттях прихильності, а хоче тієї любові, яку Він передає через Біблію, яка відповідає Його закону або заповідям — Декалогу. Ось що таке Його любов. Івана 15:9 (кінець) та 10.

Oli Prestes
Місіонер